- телефонувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док.1) Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата.2) Повідомляти про що-небудь по телефону.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
телефонувати
Смотреть что такое "телефонувати" в других словарях:
телефонувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зателефонувати — у/ю, у/єш, док., розм. Повідомити телефоном; телефонувати … Український тлумачний словник
протелефонувати — у/ю, у/єш. Док. до телефонувати … Український тлумачний словник
телефонований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до телефонувати. || телефоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
телефонування — я, с. Дія за знач. телефонувати … Український тлумачний словник
дзвонити — 1) (видавати звуки, ударяючи у дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); бовкати, бовкнути, бевкати, бевкнути, бемкати, бемкнути, бамкати, бамкнути, бомкати, бомкнути; дзеленькати, дзеленькнути, теленькати, теленькнути, тенькати, тенькнути … Словник синонімів української мови
